Чари рідної стихії – через віки живущий бальзам душі народ

Учасники обласного конкурсу «Байт» розповіли про власні захоплення
26.10.2017
Кубок Чернівецької області з автомодельного спорту (трасові моделі) «Осінні перегони»
26.10.2017
184 переглядів

Чари рідної стихії - через віки живущий бальзам душі народу

Румунський костюм вишиваний –

Наша гордість і наша краса.

Від зелених Карпат пишне вбрання,

І Сірету хвиля жива.

Микола Опаіць

Національний одяг –  це святиня кожного народу, один із яскравих проявів народної культури, або в широкому розумінні – народний традиційний костюм був і лишається культурно-історичною спадщиною нації . Одяг наших пращурів  – це для кожного з нас сімейна реліквія, а повага до одягу –  це повага до свого роду, до свого народу. Одяг – це пам’ять про наші предки, його вони пронесли через усі віковічні страждання. Для людей кожна деталь народного костюма має велику історичну цінність, бо це річ яка не дасть забути про своїх рідних.

Село Йорданешти – це мальовничий куточок Буковини, де компактно проживають люди румунської національності, де зберігаються народні традиції та з особливим трепетом душі ставляться до національного одягу, бо румуни споконвіку шанували свій одяг, вдосконалювали його.

Оскільки, за нашими дослідженнями, про жіночий народний одяг написано більше в науковій та краєзнавчій літературі і недостатньо проаналізовано красу й ужиткову красу румунського святкового чоловічого костюма, з’явилась бажання локально і компактно дослідити його мистецько-естетичну красу й ужиткову цінність в межах конкретного населеного пункту, а саме в селі, де народилася моя мама, де живуть мій дідусь, бабуся та прабабуся, село, яке стало для мене колискою знань – село Йорданешти.

Ця тема припала мені до душі, бо я помітив, що в даний час відроджується інтерес до народної культури та до джерел ужитково-декоративного мистецтва. Джерельною базою для нашою пошукової роботи були зустрічі з старожилами села, записи їх розмов, аналіз стародавніх фотографій та фотографування різних компонентів румунського народного одягу.

Аналізуючи народний одяг, ми переконалися, що в традиціях жіночих та чоловічих костюмах віддзеркалилась етнічна самобутність румунської культури, художньо-мистецька досконалість в оздобленні, естетичні смаки і поетична душа наших краян.

Про глибоку значимість різних видів святкового одягу нам розповів старожила села Карп Костянтин, народжений в 1936 році. За його свідченням, у наших краян була потреба дбати, аби святковий одяг був зручний, гарний, щоб досконало виглядали всі компоненти, бо то була ознака працьовитості родини та важливий предмет гонору в селі.

В процесі обговорення з ним деталей святкового чоловічого одягу, мене особливо вразила сорочка, на якій була вишивка шовком білим по білому. Як він мені прошепотів, то його весільна сорочка, до якої він ставиться з трепетом в душі, бо її вишивала перед весіллям його дружина Ауріка. В ній сконцентрована та закодована пам’ять поколінь. А скільки треба було праці, терпіння, душевного світла, таланту, аби руками створити таку красу на білому полотні.

Також, ми зробили спробу проаналізувати чоловічий святковий натільний та поясний одяг. Надзвичайно вражає те, що в ньому домінує, переважає сакральний білий колір чистоти з барвистими елементами оздоблення. Це свідчить про одягову культуру наших краян, про їх естетичні смаки, про прагнення, аби було багато білого кольору не тільки в одязі, але й у думках, у серці, у житті.

У процесі нашого дослідження, ми зрозуміли, що всі частини чоловічого костюма гармонійно узгоджувалися в кольорах і візерунках. Важливим елементом художнього оформлення сорочок, кептарів, кожухів – це вишивка. Вона не була такою масивною як на жіночих виробах. Чоловічі частини костюма оздоблювались більш стримано. Орнаментальні візерунки є нескладні. Сполучення кольорів  – мінімальне. Однак вишивка на білому фоні мала виразно-насичений вигляд, а в ансамблі всього вбрання все виглядало вишукано, досконало, доцільно, естетично і привабливо.

Ми радіємо, що своїм дослідженням ми долучилися до невичерпної батьківсько-материнської криниці мудрості й краси та зачерпнули цілющої води з народного джерела.

Микола Опаіць 

учень 9-го класу

Йорданештської ЗОШ №2

Глибоцького району