Міхай Емінеску. Буковині

Завершився  Національний юнацький турнір  з тенісу «На призи Зимових канікул»
17.01.2018
Основні зміни в процедурі реєстрації для участі в ЗНО на 2018 рік
17.01.2018
191 переглядів

Буковина

Не забуть довіку, мила Буковино, 
Горду твою вроду, гори та долини, 
Квіти з полонин… 
Ще й потоків чистих шум дзвінкий у скелях, 
Ще й річок перлистих на полях веселих 
Світанковий плин! 

Плач моєї долі, сміх моєї долі – 
Ув одежі співу мрії молодої… 
Дивна таїна! 
Все єство проймає, спонука до дії 
І солодким словом щастя та надії 
Серце розтина! 

Земле, горем бита, тут, під чистим небом, 
Сенс життя пізнав я і себе – крізь тебе. 
Ще й признаюсь я: 
Волею твоєю став співцем у світі, 
Долю-наречену взяв, що вічно світить, – 
То зоря твоя. 

Як у піднебессі тремко місяць ходить 
І хмарки сплелися в ніжні хороводи – 
Присинають день. 
Слухаю я легіт!.. Він на дивній арфі 
Грає і співає все співанки гарні 
З Буковини ген… 

Листям легіт має… Чи флояра грає? 
І у тому співі б’ється, не вгаває 
Серце мовчазне!.. 
Видивами стеле шлях собі за обрій 
Через гори й доли – в край хоробрий, добрий, 
Що гука мене. 

Голос мій таємний – все туди, до тебе… 
А на віях сльози… чи проміння тепле?.. 
Ні, я не мовчу! 
Завжди так, мій краю, як тебе згадаю, – 
В серці сум і сонце… Марю і зітхаю, 
Буковино, чуй!

Перекладач: В.Коломієць