Моя робота – це вагома частина мого життя, тому в майбутньому я бачу себе успішною та реалізованою у сфері кулінарії

Успіх приходить до тебе кожного дня…
28.12.2020
Дорогі друзі!
30.12.2020
18 переглядів

Вибір професії. Ще з дитинства я обожнювала допомагати мамі та бабусі на кухні, хоча їм це не завжди подобалося: скрізь були мука та яйця зі шкаралупою. Спостерігаючи за близькими, я вже й сама почала шукати рецепти, пробувати готувати. Звичайно, з помилками, проте я не зупинялася. Невдовзі в мене вже виходили досить-таки непогані смаколики. Тому коли постало питання вибору професії, я пішла за покликом душі.
Розпорядок дня. Мій робочий день зазвичай розпочинається о восьмій ранку і триває… до останнього клієнта. Зараз я навчаюся на 4 курсі, у нас багато практики, і я можу більше часу приділяти своєму кафе. Власне, саме завершення навчання і підштовхнуло до відкриття власної справи. Звичайно, карантин вніс свої корективи, і зараз ми працюємо в режимі доставки, але це все одно не вплинуло на мій розпорядок. Я складаю план на тиждень і намагаюся його дотримуватись. Самоконтроль та організація розвіюють будь-який стрес чи депресію. Крім того, я обов’язково приділяю час хобі; для мене це фотографія: вона дозволяє спіймати щасливу мить та зберегти її назавжди.
Труднощі та як на них реагувати. Коли обираєте професію, ви повинні обов’язково дізнатися її мінуси. Кулінарія – це інколи незручний графік (до останнього клієнта), шанс отримати проблеми з венами (бо доводиться багато працювати стоячи), часто небезпечні умови праці… Проте я була готова до цього одразу і сприймаю всі труднощі як тимчасові незручності (зрештою, так воно і виявляється). Головне, мати мету (наприклад, виграти «МастерШеф») і щодня рухатися в її напрямку. А якщо щось не виходить, не впадати у відчай. Тоді, хай і за 101 разом, вам усе обов’язково вдасться.
Плани на майбутнє. Моя робота – це вагома частина мого життя, тому в майбутньому я бачу себе успішною та реалізованою у сфері кулінарії. Можливо, власницею мережі кафе. Ну, і звичайно, щасливою дружиною та матір’ю. Куди ж без сім’ї?
Критика від інших. Я часто стикалася з критикою та нерозумінням людей навколо. Якщо критика була правдивою і по суті, я обов’язково до неї дослухалася. Якщо ж ні – намагалася зберігати спокій, бо ж треба давати людям змогу висловитися. Зазвичай критика мене мотивує змінювати щось, удосконалюватись. Проте для будь-якої критики я маю тест на доречність: чи не розчаруюсь я в собі, якщо дослухаюся до порад чи думок інших. Відповідь на це запитання стає орієнтиром під час прийняття важливих рішень.
Поради для однодумців. Свою професію (якою б вона не була) треба любити й обирати її серцем. Інакше навіть найменші труднощі будуть для вас непереборною перешкодою. Якщо мрієте стати хорошим кухарем, обов’язково навчайтесь. Без знання теорії опанування практики займе значно більше часу. І звичайно ж не забувайте про самоосвіту: кулінарні телепередачі, книги рецептів тощо. А головне: не бійтеся помилятися, відточуйте навички наполегливо й терпляче, обов’язково експериментуйте. Так ви зможете знайти власний стиль і реалізувати себе в професії.

 

Джессіка Жежель,
учениця Чернівецького вищого комерційного

училища Київського національного торговельно-економічного

університету, переможниця всеукраїнських та міжнародних

конкурсів, кухар у власному кафе під назвою #carte_blanche