Найголовніше – робити те, що любиш, та любити те, що подобається. Тоді успіх вас знайде

Я люблю виділятися, коли є чим, якесь конкр етне досягнення, а не «пустими понтами»
22.09.2020
29 вересня – День пам’яті жертв Бабиного Яру
29.09.2020
60 переглядів

Я через 5 років. Я сподіваюся бути програмістом, можливо, керівником якогось із проєктів у світових компаніях (Microsoft, Google).

Порядок дня. Під час підготовки до ЗНО я присвячувала 4-9 годин саме підготовці, вирішуванню тестів, близько години йшло на спорт, а час, що залишився, – на домашні справи та прогулянку. Зараз майже те саме, але замість підготовки до ЗНО читаю, граю на гітарі, відпочиваю.

Хейтери. У мене ніколи не було хейтерів через високі оцінки, інколи люди могли пожартувати, але це завжди було в доброзичливому та теплому тоні, тож я почувала себе комфортно.
Книги та фільми. (Я сподіваюсь, можна змішувати все: і книги, і фільми/серіали.) «Чорне дзеркало» (серіал), «451 градус за Фаренгейтом» (книга), «Портрет Доріана Грея» (книга), «Гаррі Поттер» (серія книг), «Манюня» (книга).

Кумири. У мене нема кумира, але є досить багато людей, вчинками яких я захоплююсь. Загалом це ті, яким вдалося побороти стереотипи та стати успішними попри людське неприйняття. Для мене ці люди – немов приклад, що навіть у дуже скрутній ситуації при загальному нерозумінні все одно можливо досягнути бажаного, варто лиш працювати над собою.

Синдром відмінника. «Синдром відмінника» – це точно про мене. Я постійно намагалася бути кращою всюди, і, мабуть, це навіть трохи заважало мені, бо неможливо бути найкращою в усіх сферах. З іншого боку, це розвинуло в мені дуже багато позитивних якостей: відповідальність, дисциплінованість, організованість, можливо, навіть хитрість. Я намагалася чергувати різні предмети, щоб моєму мозку не ставало нудно від однотипних завдань. Також не готувалась, коли відчувала себе виснаженою, бо від цього інформація зовсім не сприймається, можна ще й забути давно вивчене.

Оцінки чи знання? Помилково люди трактують оцінку як позначку в шкільному журналі, але оцінки супроводжують нас усе життя (під час проходження співбесіди люди також отримують деякі оцінки своїх якостей, хоч і не у звичній нам формі). Знання ж є основою оцінки, але вона також характеризує людські якості особи, яку оцінюють. Тому не можна сказати, що важливіше, адже без знань нема оцінок, але саме оцінки інших визначають їхнє ставлення до нас.

Вільний час – з друзями чи з репетитором? У мене не було репетиторів зовсім, я готувалася сама, тому спокійно могла виділити друзям будь-який час, який їм був зручний. І посиденьки, і підготовка були однаково важливими для мене, адже без посиденьок я не могла б нормально відпочити та відволіктися від досить сильного постійного нервового напруження, а без підготовки я б наврядчи склала ЗНО добре.

Чи важливо під час здобування знань бути впевненою в собі людиною? Я вважаю, що важливо, адже невпевнені люди часто бояться ставити запитання чи показувати, що їм щось не зрозуміло. Через це у них часто виникають «пробіли» в знаннях. Для того, щоб стати більш упевненим у собі, можна брати участь у різноманітних конкурсах, виступати чи ще щось на кшталт такого, адже, коли ми бачимо власний успіх, ми стаємо більш вмотивовані та впевнені.

Як підтримуватимете авторитет в університеті? Хоч мені й подобається бути найкращою, але я не збираюся концентруватися на цьому в університеті. Я йду туди за знаннями, новими знайомствами з людьми, що мають схожі до моїх інтереси, за досвідом роботи з іншими, що, як на мене, набагато важливіше, ніж просто першість.

Поради випускникам. Найголовніше – робити те, що любиш, та любити те, що подобається. Тоді успіх вас знайде.

Олександра Цепілова, випускниця

Чернівецького ліцею №1 математичного

та економічного профілів