Сьогодні народився Пилип Орлик, автор першої української Конституції

Посвята в слухачі БМАНУМ – 2020
16.10.2020
Стартував ІІ етап обласної наукової профільної школи «Інтелект Буковини»
28.10.2020
34 переглядів

21 жовтня 346 років тому народився Пилип Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1672-1742), Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист, автор першої української Конституції.

Впродовж 32 років Пилип Орлик був гетьманом Війська Запорозького у вигнанні. Його поезії надихали на звитяги. Його витончений розум і дипломатичний хист, вишукані манери та незрівнянний стиль публіциста викликали захоплення у європейської політичної та мистецької еліти.

Пилип Орлик. Литвин (білорус) із родоводом від чеських баронів і з палким українським серцем. Автор першої української Конституції.

Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир і розвій держави. Протекція шведської корони мала стати гарантією втілення цієї далекосяжної мети. Серед інструментів зміцнення державності Орлик не в останню чергу бачив військовий альянс із Османською імперією та Кримським ханством.

1710 року Пилип Орлик створює «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – угоду зі старшиною та військом запорожців. Документ непроминущої значущості в історії українського державотворення, відомий як Конституція Пилипа Орлика, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

Крім того, Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Порушення, вчинені гетьманом, підлягали розглядові Генерального Суду. Виборні полковники та полкова і сотенна старшина виконували функції місцевих адміністрацій. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

Слід згадати, що гетьман Пилип Орлик не лише творив українське законодавство, а й намагався збройно звільнити Україну з-під московського ярма. Гетьман підписав угоду з Османською імперією, яка 8 листопада 1710 р., дотримуючись цієї угоди, оголосила війну Московії. 23 січня 1711 р. Орлик підписав так звану Кайрську угоду – договір між своїм еміграційним урядом та Кримським ханством, «укладений для вічної дружби, братерства та нерозривного військового союзу». Також закріплювалося право Гетьманщини на самовизначення і невтручання Криму в її внутрішні справи; недоторканність церков і церковного та козацького майна; козацькі пільги у межах ханства.