Тетяна Левицька. Про що розповів останній листок…

У Шишківському ЗНЗ І-ІІІ ступенів: Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”
06.12.2017
Кречуняк Єгор і Штефанчук Олег стали переможцями міжнародного турніру з вільної боротьби «Мemorial Mikulasa Atanawasova»
06.12.2017
422 переглядів

Тетяна Левицька. Про що розповів останній листок...

Тетяна Левицька, 

Боянська ЗОШ Новоселицького району Чернівецької області,

12 років

Осіння природа… Яка ж вона прекрасна, золотиста, мила. В осінній час так і хочеться відвідати ліс, помилуватися красою навколишнього світу, блакитного неба, чарівних дерев і рослин, які гарно вбралися в золотисті одежі. Ідучи до лісу, можна послухати про що шепочуть листя берези, осики, клена, чарівних вишень, які літом веселили нас своїми прекрасними плодами.

На землі стелиться гарний, золотий килим з багряного листя, яке порозкидували чарівні деревця. По одному, по одному листя падало і збиралося в гарну картину осінньої, дивовижної природи. Але, в цій картині чогось все-таки не вистачає… Напевно, загадкових тварин і пташок, які по-своєму бачать ліс. У той час, коли в небі пролітають пташки, на землі, по листю, по деревах білочки збирають собі запаси на зиму. У них немає ні хвилинки для спочинку. Адже треба працювати.

Осінь – гарна пора року, її листя люблять всі маленькі діточки і не тільки… Але дорослі люди, які восени збирають їх і спалюють – роблять дуже погано! Адже гази, які накопичилися в листі, шкодять, не тільки навколишньому середовищі, а й людям.

Якщо взяти один кленовий лист і спитати, чому він загубився серед покоїв осіннього лісу, то він, напевно, відповість: “Така моя доля. У цю пору всі мої брати і сестри губляться по лісу, адже наш батько-клен відпустив нас назавжди. Тому він весною ростить собі нових дітей, але я думаю, що на мене натрапить двірник і охоче збере мене до своєї прекрасної, великої купи і запалить полум’я, я перетворюся в прозорий дим і відправлюсь кудись на небо або блукатиму по землі,ніхто мене не буде помічати, буду я жити, як невидимка. Мені треба буде трохи звикнути до такого циклу життя, адже упродовж всього часу  я веселив всіх навколишніх своїм виглядом”.

Якщо уважніше придивитися до навколишніх дерев і їхніх листків, то можна побачити історію їхнього життя. Уявіть собі, що ви хочете завести діалог з деревом і будете питати про те, як йому живеться, то він вам відповість:”Мені не солодко живеться, адже в хорошу погоду люди навідаються до лісу на відпочинок і починають ставитися до природи негативно,необережно: вони дозволяють собі запалювати вогонь біля моїх братів-дерев, різати нашу кору, смітити, виривати рослини”.

Тож, щоб цього всього не було, треба привчити весь світ до поваги до навколишнього середовища, адже ми живемо в цьому світі і ми маємо його цінувати, як ніхто. Уявіть собі таку ситуацію: ви йдете вулицею, з’їли цукерку та фантик від неї викинули на землю. Не треба цього робити! Адже цей фантик може зберегтися десь в екосфері й навіть ваші правнуки зможуть зустрітися з цим.
Тож бережімо матінку-природу, адже вона у нас єдина!