Великодні прислів’я та приказки

Як самому зробити писанку до Великодня?
25.04.2019
Як святкують Великдень у різних країнах?
25.04.2019
80 переглядів

Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень. (Так приговорюють у Цвітну (Вербну) Неділю, б’ючи когось вербо-лозою.)*

День свят, а тиждень заходу. (До Свята готуються цілий тиждень).

Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем, пов’язаним з весною, прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).

Не щодень – Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним).

Не кожний день Великдень, а хліб не паска. (Не кожного дня свято або щастя).

Раз у рік Великдень. (Свято буває не кожнього дня).

На Великдень цілуються, а на Різдво ні. (Так – за народними звичаями).

Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень).

На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоть сирова, аби нова. (За народними звичаями на Різдво одягають новий одяг, на Великдень – має бути чистим, білим).

Дороге яєчко – к Великому дню. (Крашанки та писанки – обов’язковий атрибут Великодня).

Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору).

Їж Ковбаску, поки Паска. (На Великдень готували багато м’ясних страв).

Байдуже паски, аби порося. (Для тих, хто полюбляє м’ясні страви).

Добра паска, як є ковбаска. (Після Великого посту їдять м’ясні страви).

Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень. (Про звичай робити ковбаски на Великдень).

Без когось і паски не посвятяться. (Хтось завжди втрутиться в що-небудь, ніде не обійдеться без когось).

Поживитися як Сірко паскою. (Зовсім не поживитися, бо паскою собак не годують).

Годі з болота паску спекти. (Паску печуть не з аби-чого, а з пшеничного борошна).

У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа. (Нею не опікуються, а біла сорочка у неї є рідкістю, як і Великдень).

Якби то можна бути через зиму – котом, через літо – пастухом, а на Великдень – попом. (Докір лінюхам, що хочуть жити без клопоту. Кіт в зимі держиться коло теплої печі, пастух літом на свіжім повітрі лише завертає товар, а священик на Великдень має найбільший дохід за свячення пасок).

Віддасть на Рахманський Великдень. (Не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмане — легендарний (таємний) народ).

Обійдеться Великдень без гречанної паски. (“Мені не треба клопоту”. Гречана пасха є ознакою нужди. Пасха — Великодній хліб з білої пшеничної муки. після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав).

Чужа ласка – сироті Великдень. (То дуже рідко трапляється, тому кожен раз – свято).

Як на Різдво зеленіє, то на Великдень багато нових могил видніє. (Якщо на Різдво – тепло, то на Великдень буде холодно. Але люди легко одягаються, з чого буває простуда та смерть).

Зелене Різдво, а білий Великдень. (Ворожба погоди, як на Різдво нема снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє видержати).

* (курсивом наводиться пояснення кожного прислів’я чи приказки)